У рамках програми Erasmus+ молоді українські репортери, журналісти та редактори відвідують різні тренінги, екскурсії та лекції. Однією з таких була лекція від польської журналістки та мандрівниці Барбари Радвянської.

Жінка із п’ятнадцятирічним досвідом поділилася із нами своєю роботою на Кубі. Барбара любить подорожувати, але Куба є її улюбленою країною, адже відвідала вона цю державу понад сто разів. Головною метою її мандрівок світом є пошук щастя.

Також ми побачили діаграму британських науковців, які досліджувати рівень щастя людей серед 150 країн світу. Індекс щастя поєднує в собі три критерії:
• Тривалість життя
• Добре самопочуття
• Вплив довкілля на людей

Куба займає одне з перших місць у рейтингу. Найважливішими у житі кубинців є час, сім’я та здоров’я. Але аж ніяк не матеріальні цінності та кар’єра. Сім’я і справді відіграє важливу роль. Порівняно з іншими країнами Латинської Америки, навчання для дітей на Кубі є безкоштовним. Суворі правила є тому підтвердженням. Якщо дитина не з’явилася на уроках двічі – шкільна комісія приходить додому до учня. Якщо ж після попередження дитина не з’явилась втретє, батьки несуть кримінальну відповіальність. Згідно з законом діти не можуть працювати до 16-ти років.

Ще однією особливістю, яку зазначила журналістка є цінність єднання людей з природою. Відсутність заводів та сміття продовжує життя кубинців. Дахи зводять не з бетону та цегли, як це роблять зазвичай, а накривають пальмовими листями. Людей оточує тільки рослинність, але аж ніяк не заводи, які забруднюють навколишнє середовище.

Прогулюючись Кубою, ви не помітите сірих будинків. Усі вони кольорові: червоні, жовті, рожеві. Так мешканці виражають своє щастя. Кубинці вважають, що однотонні кольори означають сум та горе. Також вони вбираються у яскравий одяг, аби відчувати щастя сповна.

Зазвичай, Куба у людей асоціюється з сигаретами та ромом. І це не дарма, адже сигарети є справжнім символом країни. Папіроса вважалась знаком поваги та високих посад. Їх вручали в знак презенту почесним гостям, друзям та колегам. Навіть є професія закруток сигар, якою займаються виключно жінки. Крутильниь цигарок вважають почесними зірками на рівні із знаменитостями естради або футболу. Місцеві беруть у них інтерв’ю, фотографуються та пишуть статті про їх роль у сіспільстві.

Цигарки здобули популярність ще у 1950-х роках. Тоді через сваку Латинської Америки з російською федерацією, кубинські сигарети заборонили по всьому світі. Президент США Джон Кенеді знав, що очікується криза і бігом скупив собі близько ста упаковок.

На сьогоднішній день, на Кубі цигарки продаються у кожному магазині. Зазвичай, окрім папірос, рому та кетчупу продовольчих продуктів немає. Їжу можна придбати на стихійному ринку просто неба .

Журналістка позповіла і про важливість рому на Кубі. «Куба вільна» – саме так говорять місцеві перед тим, як випити ром. У багатьох ром та Куба асоціюється із письменником Хемінгуейем. Тож у кожному пабі країни завжди вказується, що саме там пив ром Ернест Хемінгуей. Він також запровадив традицію пити ром з колою. Часом, у людей не було води, але ром був завжди. Так, у 1930-х роках світ заборонив продаж алкоголю. Але і тут контрабандисти знайшли вихід з ситуації. Скупали великі партії і доставляли літаком до сусідніх країн.

Під час лекції Барбара наголосила, що попри славетні цигарки та ром, Куба не має власного транспорту. Загалом є автомобілі, які були привезені з США. Польща також співпрацювала з Кубою. Там і досі їздять близько десяти тисяч польських Фіатів 126. Вироблення машин закрили ще у 1970-х роках. Тож відвідавши Кубу, ви зможете подивитися раритет польських машин.

Барбарі так полюбилася Куба, що вона зняла власний 10 хвилинний фільм – «Rodolfo’s dream”. Героєм короткометражного фільму є сліпий музикант Родольфо, який проживає на Кубі. Він пише музику про любов і мріє, щоб її почув весь світ.

Співавтор: Сніжана Коршовська

Przeczytaj także...

Грибів. Ви бували в тому місті?

Autor: Анастасія Стрілець

Ще багато сюрпризів ви зустрінете в Грибові – гастрономічних, культурних, архітектурних. А поки що чекаємо вас на оглядову прогулянку в історичному серці міста.

Łosie. Wędrowni handlarze mazią i smarami

Autorka: Karolina Laskowska

Kiedyś każdej wiosny z wioski wyjeżdżało mnóstwo wozów obładowanych mazią, smarami, olejami oraz specyfikami uzyskanymi z ropy naftowej i dziegciu. Tylko w 1934 r. wyruszyło w świat 335 wozów maziarskich...

Грибів. Залізничний kоролівський міст

Autor: Софія Зражаєва

Об‘єкт має протяжність у 125 метрів і незважаючи на те, що йому вже більше 70 років він придатний до використання і досі функціонує, з‘єднуючи Малопольське воєводство зі Словаччиною та Угорщиною.